Односельці-захисники Вітчизни

Список
учасників і ветеранів
Великої Вітчизняної війни
1.    Лоза Петро Павлович
2.    Олефір Василь Герасимович
3.    Сипко Федір Васильович
4.    Яковенко Роман Олексійович
5.    Кійко Онуфрій Григорович
6.    Кремій Єфросинія Михайлівна
7.    Климко Іван Якович
8.    Максименко Андрій Пилипович
9.    Москівець Євлампій Мусійович
10.     Малахов Іван Степанович
11.     Петченко Степан Гаврилович
12.     Пилипенко Василь Карпович
13.     Прядко Павло Іванович
14.     Стадніченко Іван Матвійович
15.     Откидач Федір Юхимович
16.     Ус Максим Матвійович
17.     Жарков Олександир Антонович
18.     Яковенко Сергій Анатолійович
19.     Тертишна Ніна Федорівна
20.     Пилипенко Іван Іванович
21.     Малахова Лідія Степанівна
22.     Таран Микола Михайлович
23.     Павлов Олександр Петрович
24.     Білик Федір Денисович
25.     Бабич Єгор Максимович
26.     Вінніченко Олексій Сергійович
27.     Вишняк Іван Федорович
28.     Гриб Павло Федорович
29.     Грунтенко Іван Григорович
30.     Грищенко Кузьма Макарович
31.     Горяшко Семен Степанович
32.     Гребінник Олексій Самойлович
33.     Гарькавенко Микола Андрійович
34.     Дацко Михайло Степанович
35.     Добрянський Федір Андрійович
36.     Коробка Олександир Якович
37.     Кіях Михайло Трохимович
38.     Копил Іван Якимович
39.     Копил Євдокія Іванівна
40.     Копил Яким Степанович
41.     Скирда Григорій Петрович
42.     Москівець Андрій Митрофанович
43.     Карпенко Микола Михайлович
44.     Мірошник Віктор Васильович
45.     Карнаух Тимофій Єгорович
46.     Кліщар Олексій Сергійович
47.     Лимар Василь Федорович
48.     Місюра Дмитро Антонович
49.     Титаренко Лідія Олексіївна
50.     Троян-Могила Ілля Іванович
51.     Токар Михайло Олексійович
52.     Урізко Катерина Григорівна
53.     Цибулько Микола Лазоревич
54.     Цибулько Іван Лазоревич
55.     Чапала Григорій Пилипович
56.     Челядінова Олена Савічна
57.     Откидач Федір Юхимович
58.     Ярошенко Прокіп Іванович
59.     Головко Іван Іванович
60.     Філенко Матвій Матвійович
61.     Кузьмінський Данило Дмитрович
62.     Кібальник  Григорій Селівестрович
63.     Коробка Володимир Миколайович
64.     Мирний Федір Петрович
65.     Пікалов Василь Дмитрович
66.     Романенко Василь Григорович
67.     Ломакін Тимофій Митрофанович
68.     Токар Михайло Григорович
69.     Гордієнко Олексій Панасович
70.     Кліщар Семен Кирилович
71.     Кочубей Василь Савич
72.     Голуб Іван Іванович
73.     Глушко Павло Миколайович
74.     Бовтік Василь Григорович
75.     Варвянський Василь Данилович
76.     Залевадний Андрій Степаноівич
77.     Динник Григорій Онисімович
78.     Климко Василь Якович
79.     Лупа Микола Михайлович
80.     Корюх Федір Антонович
81.     Діхтярь Юхим Феодосійович
82.     Іваненко Василь Якович
83.     Діхтярь Григорій Іванович
84.     Ломака Іван Антонович
85.     Мальцев Григорій Борисович
86.     Мистюк Іван Омельянович
87.     Москівець Михайло Прокопович
88.     Мирось Микола Семенович
89.     Онищенко Гнат Родіонович
90.     Пістряк  Дмитро Іванович
91.     Пилипенко Володимир Якович
92.     Пістряк Михайло Васильович
93.     Петренко Анастасія Іванівна
94.     Пікалов Михайло Макарович
95.     Парамонов Іван Андрійович
96.     Сич Михайло Петрович
97.     Таран Олексій Полікарпович

98.     Тітаренко Іван Романович


































                       Село Чапаєве в роки Великої Вітчизняної війни
вересня 1939 року почалася Друга світова війна. Німеччина напала на СРСР. На той час Україна не була самостійною державою. Вона була республікою у складі СРСР. З перших днів війни радянські війська відступали.
19 вересня 1941 року німці захопили наше село Чапаєве. Це був 88 день війни. Німецькі танки і мотопіхота рухалися по трасі Київ-Харків і по залізниці. До приходу ворог 19 вересня із села була виведена техніка (автомобілі, трактори). До війни у селі вирощували овець, корів. Їх погнали в сторону Харкова. У селі залишились жінки, діти. Чоловіки воювали на фронті.
За час окупації із села багато молоді німці відправили в Німеччину на важкі роботи.
Жінок змусили працювати в полі, щоб зерно вивозити в Німеччину.
Відомо такий факт: коли в 1943 році радянські війська почали наступ із сторони Артемівки в нашому селі
(поблизу ферми) з’явились на конях розвідники. Німці почали стріляти. Одного вбили. Кінь втік. Вночі місцеві жителі захоронили радянського розвідника. І тепер жителі доглядають могилу воїна.
В цьому ж році німці із зенітки (яка стояла на станції) збили в районі ферми радянський літак. Він врізався в землю, згорів. Льотчик загинув. Вночі біля розбитого літака хтось із червоної черепиці виклав червону зірку. Німці зібрали жителів села і пригрозили, що проведуть масові розстріли, а літак, його залишки, скинули у ставок.
Восени 1943 році на залізниці між ст. Кочубеївка і Скороходово німці підірвали санітарний потяг. Загинуло багато солдат, яких пораненими везли з фронту. Місцеві жителі на підводи зібрали усих і захоронили у могилі на станції Кочубеївка. Після закінчення війни на могилі було поставлено обеліск.
Визволена від окупації територія села 20 вересня 1943 року.



Такий обеліск було встановлено після війни на місці захоронених воїнів.



Експонати музею. Стенд "Вони захищали Батьківщину"









Комментариев нет:

Отправить комментарий