В
Чапаєвській ЗОШ І-ІІІ ступенів активно
працює музей народознавства.
Він був створений
як музейна кімната у 1984 році. Вчителі історії, філологи, біологи плідно
працювали над його поповненням.
У січні 1998 році за клопотанням директора школи
Малахової Т.І. зареєстровано музей
народознавства при Чапаєвській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Музей отримав свідоцтво і
паспорт.
З того часу він активно функціонує. У музеї створено такі експозиції:
1.
Експозиція
«Історія звірорадгоспу «Петрівський»
Експозиція
«Вони захищали Батьківщину»
Експозиція
«Історія школи»
Експозиція
«Життя і побут односельців у 19-20 ст.»
Вшановуючи пам'ять земляка.
17
липня 2014 року в зоні АТО загинув наш земляк Тєрєхов Григорій
Анатолійович. Офіційні документи
інформували: «Загинув вночі
21 липня під час виявлення та обстрілу бойовиків на блокпосту поблизу
Костянтинівки (Донецька область)». Ми вирішили
зібрати матеріал, щоб дізнатись про нього більше.
Народився 17 червня 1960 року в с. Чапаєве
Чутівського р-ну Полтавської області.
Батько -Тєрєхов
Анатолій Миколайович.
Мати – Тєрєхова
(Чорнобай) Катерина Климівна.
Батьки не місцеві. В 1933 році до села Чапаєве із Харківського притулку для
бездоглядних дітей привезли 12 хлопчиків і дівчаток віком 11-12 років. Для них
було організовано патронат, де діти жили і навчались. Харчувалися у їдальні,
продукти постачав вівцерадгосп, який на той час вважався міцним і багатим. Тому
хоч яке не є важке сирітське дитинство, але жахливих подій голодомору 1933 року
у селі не відмічалось.
У селі, на території якого знаходився радгосп
«Пертівський», був організований для цих дітей
інтернат, а дещо пізніше і початкова Петрівська школа. Серед привезених
дітей був і Тєрєхов Анатолій (1928 року народження). Діти росли, навчались.
Більшість із них назавжди залишились у селі. Радгосп був хороший, швидко
розширювалось господарство, робочих місць вистачало.
Катерина Чорнобай (1925 року народження) (дівоче прізвище) родом із сусіднього села Войнівка працювала у
радгоспі. Сама тут і зустріли вони свою долю. Анатолій і Катерина покохали одне
одного, побралися, отримали житло. Анатолій був майстром на всі руки, працював
у мехмайстерні, ремонтував техніку. Катерина довгий час працювала звіроводом.
В 1960 році народився син, якого і назвали Григорієм. Ріс
хлопчина здоровим, веселим, рухливим.
Виховувався у дитсадку.
У 1967 році пішов до 1 класу Чапаєвської восьмирічної
школи. Першою вчителькою стала молода енергійна Валентина Сергіївна Бондур. В
класі навчались 24 учні.
У 5 класі класним керівником було призначено досвідченого
педагога Штофель Зіну Федосіївну. Навчався Анатолій посередньо, але був душею
класу, хорошим другом. Любив спорт, особливо хокей. Як і всі учні бешкетував,
але завжди був чесним, правдивим, завжди приходив на допомогу тим, хто
потребував його допомоги. У 1975 році закінчив Чапаєвську школу .
В родині вирішили, що Григорій продовжить навчання, щоб
отримати загальну середню освіту, тому хлопець подав документи до 9 класу Новокочубеївської 10–річної
школи. Класним керівником у 9 класі була молода вчителька Рева Л.О. У 10 класі
класним керівником стала Шкарпета Валентина Мусіївна.
Після
закінчення школи навчався в одному із Полтавських ПТУ, де здобув професію
зварювальника. У 1979 призваний до лав Радянської Армії.
У 80-х роках працював в артілі на річці Лєна Магаданської області. Пішов до
Збройних сил України добровольцем. Залишились дружина, донька та син.
Дата смерті 21 липня 2014 року.
Члени гуртка зібрали матеріал про односельця Г. Тєрєхова. Оформили стенд, фото, папку.
Учні 9 класу готують матеріали для музею.
Могила Г.А. Тєрєхова на кладовищі у с. Чапаєве.
